Сходинки любові

У кожного свої сходиночки любові,

У когось вони липові, а в іншого дубові.

Хтось піднімається по них в червоних чобітках,

А хтось збігає вниз в дірявих тапочках.

У когось аж до старості сердечка в унісон все б’ються,

А інші тільки лиш зустрілись ― і тут же розійдуться.

Хтось звіром зраненим у клітці ще кричить,

А іншого любов підніме і зцілить.

Хай кожен з нас в житті вершини досягає,

Хто не кохав, нехай хоч раз цей кайф пізнає.

А всі закохані нехай летять, немов метелики на світло,

І в душах їхніх нехай буде чисто, гарно, добре й світло.

***