Скляна маска (93)

Прошу, зніми ту скляну маску,

що закриває істину твою.

Відкрий себе, прошу тебе, будь ласка,

лице в крові, очі були в бою.

Розбий її на тисячі уламків,

залиш ті дні в минулому бутті.

Покинь темницю, не лишилось замків,

хай залишиться скло у забутті.

Дозволь поглянути у твої гарні очі,

напитися дозволь твої вроди.

І посмішку побачити при ночі,

і у зірок забрати шмат свободи.

Почути голос твій тонкий і незабутній,

тримати твої ніжні руки у своїх.

Віддатися любові всемогутній,

в обіймах залишитися твоїх.