СКОЛИХНУЛИ СВІТ

Катюги, убивці, раschиsти смердючі,

За що ж ви людей повбивали у Бучі,

В Гостомелі, Ворзелі, ще й в Ірпіні

В цій клятій ганебній раschиsтській війні?

Іванків, Макарів ви теж не минули

І звірствами, орки, ви світ сколихнули.

Ці звірства, потво́ри, із рук не зійду́ть

І миті розпла́ти, ординці, прийду́ть!

Знущалися теж над людьми в Бородя́нці

Ординці, раschиsти, скоти́-голодранці,

Ще й в Сто́янці мі́сиво бу́ло з людей,

І нам не злічити одразу смертей.

За що ж ви, убивці, людей катували?

За що ви невинних дітей повбивали?

Ви з планами цими прийшли із раschні?

Присягу яку склали ви сатані?

За що в цих містах ви людей убивали,

А потім ще й танками їх пресували?

Чи може це тактика ваших боїв?

Це так воювати упир повелів?

Потвори нікчемні, убивці, катюги,

За що над людьми влаштували наруги?

Чом в кожного з них ви забрали життя?

Ніко́ли таке не піде́ в забуття!

Знущались в підвалах, вбивали звіряче,

Раділи від того, що крихітка плаче.

Ви – нелюди-вбивці з своїм упире́м!

Ми кожну мерзоту-убивцю знайде́м!

За що ви дівчат і жінок ґвалтували?

За що ви такого їм болю завда́ли?

Ще й навіть вбивали невинних тварин

І змусили пити гіркий нас полин.

Вбивали усіх, навіть тих, хто лежачі,

Зазнали й вони катування звірячі.

Яку ж вам загрозу ці люди несли́?

Це втіху таку ви, потво́ри, знайшли?

Ще й жертвам свої́м вбивці руки зв’язали,

Знущались катюги, тоді – розстріляли.

Взяли́сь мінувати вже мертві тіла́…

З раschиsтською по́ганю смерть надійшла.

Вбивали усіх, кого бачили звірі,

Сліди катування в загиблих на тілі,

У муках страшних кожен з них помирав,

А дехто із жертв у вогні́ ще й палав.

Метою було від життя їх звільнити?

Та хто ж дав вказівки ці звірства чинити?

Вам в пеклі горіти вовіки-віків!

Ніку́ди не зникне цей біль наш і гнів!

Убивці смердючі, тварюки- раschиsти,

Мерзота, потво́ри, ординські фашисти!

Госпо́дь допоможе нам ви́тримать все

І кару раsсhиsтська орда понесе́!

04.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022