Скрипко

О скрипко, грай, застав відчути в серці біль.

Ти граєш сміх та граєш сум.

Збери мою печаль собі у ноти,

Зіграй сонату цих страждань.

Самотність — це не гра, самотність — плач малого немовля.

О скрипко, грай, зіграй мою сумну печаль.

Ти грай, себе не зупиняй.

Боротись комусь доведеться,

А ти зіграй їм пісню смутку та жалю.

Я заспіваю, тільки грай.

Спиняти я тебе не буду.

Далеко в гори підіймусь, та з піснею впаду до неба.

Це не кінець, можливо, лиш початок.

Початок смутку та кінця.

Зламай смичок жаги журби

Та грай сумну-веселу пісню.

Торкайся струн душі моєї,

Торкайся того, що болить.

Смичком води по тому, що ти раниш.

Смичок ламай, коли уже тремтиш.

Не плач, я плакати не буду.

Кричи, та крик почуєш у відлунні.

Весною ти підеш від мене,

Та з новим болем послухаєш себе.