Скрижалі і Обжинки

В юності поет назве свою першу збірку

Щонайменше «Скрижалі»

(ще був варіант «Євангеліє від…»

чи «Найкраще після Шекспіра» і так далі)

І згодом як під копірку з жалем

(хоч ніби і попереджали!) буде вражений яким виявився світ

Глухонімим та байдужим геть понад міру

До його пророчого слова!

Про Надію, Любов і Віру, про число звіра,

Про сім печатей і херувимів… Та марні настанови!

Зневажені офіри. Знову ізнову.

Результат, мабуть, всесвітньої змови!

Це все вплив наближення Нубіру.

Хоч мало хто вірить в це,

А світ його таки зловить!

Зашморг накине і з’їсть живцем.

Хіба виплюне з огидою згодом прогірклу кісточку душі.

Світ перевернувся торцем,

Мріяти годі! Краще раба в собі завзято душіть!

Людство – підліток, що давить свої пубертатні прищі

І порівнює їх до стигматів. Мастурбуючи в полах довгих плащів.

Ніяк не перетнутись Творінням з Творцем,

Долю не вблагати: бо бачимось як правило в операційній, не в залі -

Хтось в масці, а хтось під наркозом. І мізерний процент

Витримує цей залік.

Не варто занурюватись в дрібні деталі,

Все тече і кожне по-своєму тече,

І розбурхану душу одна лиш думка пече;

Негайно опинитись на вокзалі

З валізою найнеобхідніших речей,

І геть податись подалі

На острів Лезо чи куди ще,

Де всі настільки досконалі Немов обрані на Ноїв ковчег!

Не стирчатиму в одній з цих довжелезних черг

По славу, землі, ордени і медалі:

Віддам їм голову на палю

(Тут лиш по смерті хвалять)-

І таки подамся німотою-самотою,

Рим або ж храм Артеміди спалю,

Чи мости з кораблями за собою –

Я не з криці і сталі, та я не здамся без бою!

Поволі розкручуватимуться геному спіралі

Як пощастить, то старість зустріне не в шпиталі,

Та на старості назва збірки вже буде «Обжинки»,

І у твоїм ріднім кварталі

Щось з неї дехто вже чув. В оригіналі.

Про таємні пружинки, важелі і педалі,

Що життя наше – повноформатне драмеді,

Ми зовсім в іншому смислі Імморталі –

Молодим це не втямити. А нам не дано це їм пояснити.

Їм рости, нам маліти. Зустрічні авто сигналять,

Засинаємо за кермом. Щось навіть починає снитись.

Ми здогадуємось, що там буде у нас у фіналі:

Розм’якне жменя і випорхне синиця!

Харон гондолою по Великім Каналі

Повезе нас до Сан Мікеле. Тишком причалить

І випустить нас. Тамтешнім прийдеться потіснитись…

І в цім не буде жодної моралі.

В людському житті є час початись і час зупинитись.

Глосарій:

*Нубіру – планета -невидимка, що кружляє поряд і час від часу наближується до Землі. Згідно мітів життя на Землі створили її мешканці, як і знищать її при повторному приході.

* острів Лезо – міфічний острів, центральне місце однієї з конспірологічних теорів, місце, де мешкають відомі особи, які інсценували свою смерть як то Елвіс Преслі чи Джім Моррісон, щоб провести життя в спокої від людей.

* Рим …храм Артеміди – спалені місця, Рим Нероном, храм Артеміди в місті Ефес, одне х семи чудес світу за греками, спалено Геростратом.

*драмеді – жанр, суміш драми і комедії, саме з цих слів виникло й слово.

*імморталі – від англ. і італ. «»безсмертний»

*Великім Каналі Grande Canale -головний Канал у Венеції, що розділяє її навпіл.

*Сан Мікеле – один з островів Венеції, там облаштовано цвинтар за наказом Наполеона. Поховані відомі поети, як то Ездра Паунд.