слабкість

відчуття недостачі чогось

відучора цілком поглинає

на жаль мене, не когось

як боротись – знань немає

я стараюсь втікти, забути

та знову мене настигає

не можу спокійно думати

почуття мене долає

шукаю в пам'яті дні

причини колишнього спокою

знаходжу що вони пусті

не хотів би пережити знову

та чомусь все ж вабить мене

до старих джерел тепла

у спогади знову тягне

розум поглинає імла

згадую все це знову

відразу ж стараюсь забути

ненавиджу пам'ять свою

те що там, вже не повернути

в пошуках виходу з цього

я в кімнаті собі лежу

в повному мороці знову

схоже, рішення я не знайду…