СЛАВА БОГУ, сині гори,

By Микола Матвійчук

СЛАВА БОГУ, сині гори,

Written 2025-04-20

СЛАВА БОГУ, сині гори,

Кригою окуті!

І ви, лицарі великі,

Богом не забуті.

ТАМ де море чорне грає,

Сонце ДЕ ЯСКРАВЕ,

ПАМ’ЯТЬ СПОГАДИ СКЛАДАЄ,

БОГА ПРОСЛАВЛЯЄ.

Борітеся — поборете!

Бог ВАМ помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая.

МОЄ СЕРЦЕ ВІДЖИВАЛО,

В церкві МОЇЙ рідній,

ДРУЖНІ співи ТАМ лунаЛИ,

СЛАВНІ ТА СПОКІЙНІ.

Згадую слова ті дИвні,

СИЛЬНІ ВОНИ Й МУЖНІ

У ЖИТТІ ВОНИ ПОТРІБНІ

У СВЯТА І БУДНІ.

ПРО ДАВИДА, ГОЛІЯТА,

ВІРУ МОІСЕЯ,

ДО НЕБЕС БУЛА ПІДНЯТА,

СЛАВНАЯ ІДЕЯ.

Бог НІКОЛИ не ЗАлишить,

В боротьбі підкріпить.

Наша сила ТА твердиня,

ВІН НАС І ПОТІШИТЬ.

Він — наша правда і наш щит,

в час лихий і темний,

нам Він дорогу освітлить.

СЯЄВОМ НЕБЕСНИМ.

Тож, станьмо в єдності міцній,

не здамось, Молімось,

Бо з нами Бог, в його руці,

ПЕРЕМОЖНА МИЛІСТЬ!