Слава любові

    СЛАВА ЛЮБОВІ

Я полюбляю молодих і гарних дівчат,

Люблю дзвінку музику, мед і весну!

Не люблю, коли діти набиті кричать

І страхіть військових по першому сну!

Мені боляче, що про совість не дбають,

Не люблю людей лихих і бездарних!

Потерпаю коли дерево в лісі рубають,

І пропадаю від дурних та безкарних!

Я дітей люблю рідних і незнайомих,

Я готовий для них серце і душу віддати!

Але тяжко мені гостювати в дитячому домі,

Мені хочеться в ньому від жалю стогнати!

Я люблю, коли люди один одного хвалять,

Не люблю, коли б'ють, сварять і лютують!

Не люблю коли, як вовки люди зуби скалять,

Я на сьомому небі, коли щастя дарують!

Я люблю людей ділових та мозолистих,

Зневажаю базік та хвалькуватих!

Я люблю людей в совісті чистих,

Не люблю в душі брудних і біснуватих!

Я люблю, коли хорошого дуже багато,

Не люблю, коли все погано надовго!

Я люблю, коли день у людини, як свято,

Я плюнув би в того, хто сварить Бога!

Я люблю ходити в гості до друга

І люблю коли друг мені радий!

Не люблю я ходити по кругу

І робити вигляд, що я на параді!

Не люблю, коли сонце закрила хмара.

Коли лізуть нахабно на мій город!

Я задоволений, коли злодіїв настигає кара

І ненавиджу, коли вони обкрадають народ!

Я, друзі, люблю чисту правду,

Від неправди свідомість моє німіє!

Ненавиджу до болі кривду,

Хто скуштував її, той мене зрозуміє!

Я в любові своїй чистий, як небо,

Може сам не завжди я добрий!

Але Правда – мого серця потреба

І від цього погляд мій гордий!

19 грудня 2019 р