Слова проростають крізь контури тіл

Слова проростають крізь контури тіл

і промовляють до Нього,

до Того, хто кличе.

І ти, мов трава,

немов сад,

здоганяєш себе на півслові,

щоб пізнати забуте.

Велика вода заливає по вінця

і слово, мов човен в якому пливеш,

шукає берега,

як первинності,

як Ніщо,

з якого все почалося.