«Слово «повстання» таємне»

Слово «повстання» таємне

Чув я, як в тирсі давно

Вечір збентежений темний

Скиглив повстання зерном.

В грудях моїх зростала

Хвиля бурхлива — живець,

Подих скорботи невдалий

Здатний не був вже на герць.

Також схопив я повстання

В жвавих ланах громовиць,

Чув я повстання в зітханні

Кволих байдужих телиць.

Щось ще гойдається в думці —

Що? Небезпека, не варт?

Солодко вмить перегнуться,

Щастя підхопити вжарт.

Слово «повстання» палюче,

Блискавка грізна, зросло —

Бачиш, як певно, жагуче

Світ обгортає крилом?.