Слово з діяспори

За Україною ми тужимо весь час,

Вона як мати наших предків колисала.

Мрією-маревом була вона для нас

І наче Фенікс знову з попелу постала.

Наш родовід - казкових згадок давнину

Нам генетична пам'ять наша зберігала.

У революцію, у голод, у війну

Вона розрадою у відчаї ставала.

Нам гідність мови чарівної спів надав

І сили дав пройти тортури і підпілля.

Прадавніх пращурів духовність передав

Малюнок-заповіт орнаментів Трипілля.

По всьому світу український спів летить,

Нащадків козаків віншує цвіт калини.

А серце й душу невгамовний біль ятрить,

На чужині нам сниться небо України ...

16.05.2015