Сльози (51)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

Пролий сльозу помалу,

не дай очам посохнуть.

Кричи, волю вокалу,

допоки щоки змокнуть.


І плач ніби в останнє,

немов у смертельне горе.

Ніхто тебе не дістане,

ніколи не переборе.


Ридай наче у зливу,

немов у центрі шторму.

Розкрий душу вразливу,

хай краплі знають форму.


І серце обвили лози,

і дні ніби стали тужливими.

Нізащо не забувай сльози,

вони людей роблять щасливими..