Смерть це моя...

Смерть це моя

Данина Ентропії,

Хоч як не лікуй

За роки терапії.

Міцніє з душею

І шлях до могили,

Чому ж тоді з нею

Повʼязане тіло?

Крик "Чому?" і "Навіщо?"

В неминучій зневірі,

Палаючі синапси

Цих ускладнених звірів

І тягне і мотузка

З могли за шию,

Із пекла - у Стікс,

Де нас води зігріють.