Смійтеся, давайте

Смійтеся, давайте, за мій акцент —

що вам до мого акценту?

Смійтеся, давайте з моєї шкіри —

що вам до моєї шкіри?

Смійтеся, давайте, я покохала Андрія —

чого? Вже не смішно?

А яке вам до того діло? Це моє життя, моє серце, моє.

Чорт забирай, з тими буковинцями.

Вони дружать із Яною, та тільки щоб мене опустити

перед своїми друзями.

Кожен раз, коли кажу їй правду,

вона ллє сльози, ніби я винна.

«Ти що? Ти сама?!» — серйозно?

Я з ними навіть не знайома.

Яке вам діло? Що я сама понтова?

Що я гарніша за тебе?

Та ні, батько тебе вихваляє — трясця твоїй матері,

а я просто стою вся як є,

і ніхто не має права писати мою історію чужими словами