Сміливіша

Німа повелителько моря, його таємничих глибин,

Я не здивую тебе ні багатством, ні спокоєм цього світу.

Я подарую тобі свого кохання прилив,

Світлий, як сонячний день, ніжний, як вранішній вітер.

Юна володарко моря, перлино коштовна,

Я прошу тебе, вислухай і затям:

Я кохаю тебе так безмежно і саможертовно,

Що віддав би за тебе корону і навіть життя.

Але рибко руда, зрозумій, що життя важливіше,

А корона належить мені, дивовижна істото.

І якщо об’єктивно, то за мене ти сміливіша.

Я прогнив до кісток на дні лицемірного світу.

Повертайся до моря у величі та піні.

Я залишусь на дні свого зверхнього світу.

Ілюстрація Joshua Woroniecki з Pixabay