Дивачка

Дивачка… яка ж вона дивачка…

Чому не жити розумом, як всі?

Для чого чудернацькі ці розмови

про Всесвіт, про душі,

свій шлях у житті?

Для чого це все “відчуваю” та “хочу”?

А не звичне “я знаю” та “я це зроблю”?

Від “добуду я ще більше грошей”

до “нові проєкти я запущу”…

Та душі різняться — і напрямок мрій,

і ролі тут наші різняться, повір!

Для когось важливі гроші, посада,

для когось — визнання, угоди та слава.

Для когось — тихе, спокійне “люблю”.

А є й ті, хто йдуть в глибину.

І тут не питання — праві чи не праві.

Тут поклик душі визначає ці грані.

Місія кожного — йти власним шляхом,

будучи світлом та джерелом!