Сміється...

Душа проходить випробування,

Коли крізь серце проходить біль.

Мов звір той стогне, реве і плаче,

Життя шукає серед могил.

Не бачить сенсу вдихати кисень

І не смакує горнятком день

Огидно, бридко співають мрії,

Їх не існує, вони вже тінь.

Сміється сонце, а я не можу...

І дощ лоскоче мій капелюх

Його б зняти — він під корою.

Тримає розум системний глюк.

Надія вмерла, немає пільги,

Щоб повернути на небо час.

Йому так само гілки вбивали,

А Він сміється... Він любить нас...