Собі

By Віта Білик

Written 2020-11-11

Від ніжності твоєї проростають квіти

Від твоїх поглядів мене кидає в жар

І кожна наша зустріч - то є привід порадіти

І кожну з них сприймаю я, як дар

Від вІршів твоїх віє чимось дивним

Від розповідей тих мурашки по руках

Думки твої якимось нерозривним

Чином із космосом єднаються в рядках