Собі

By Святослав Алєксєєв

Собі

Written 2025-02-02

Одна валіза, два Світи -

Тоді й сьогодні.

Усе змінилося а ти?!.

Мов старомодній. )


Торбинку цінностей

Своїх несеш в кишені,

Як цноту - цілісність

Мов писанки свячені.


Намалював собі життя

Не в акварелі,

Простим олівчиком,

А міг як Боттічеллі. )


Є "Там" і "Ти"

Лише гештальт - одні умови,

Ти - усамітнення

Там - запитання знову.


Так, ти не перший

Це було колись до тебе,

Ти - не єдиний...

Знати більшого не треба.


Там твої мрії на тинах,

Чиїхось планів,

Бліда інтрига у словах -

Чужих обманів.


Уривки фраз які

Здаються діалогом,

Там рештки сліз...

Усі знаходимось під Богом.


По серцю краплями вночі

Спада тривога,

Самотність іноді кричить,

Та... Є вимога.


Те що в тобі колись було,

Невже померло?!

Колись було, та загуло,

Або завмерло?


Там твоя впевненість

І віра на підлозі.

Ключі, залишені колись...

Життя - в дорозі.


СвАєв.

30.01.25