Сьогодні хороший день
Written 2025-04-26
Сіяє сонце, літають птахи
Бігають веселі діти
Сміються дівчата, а дорослі спішать
А вітер нагадує про свободу й смак життя
І зараз у когось точно спокій на душі
Та хтось святкує день народжения
А хтось отримав новину про смерть чию
Але сьогодні хороших день
Всі люди разом, кожен об'єднався
Їх серця б'ються в унісон
В одному ритмі....
І тільки ми...
Лише 5% в самоті серця чиї
Не мають єдиного ритму
В когось серце тихе-тихе
А в когось, кричить з усіх сил
І всеодно лишається не поміченимПилинки в окені зірок
Одиниці, що втратили свій шлях
Й кожен зних страждав
Страждав не злічену кількість разів
Кожен з них - благав
Кожен чекав, всі боролися
Вони сильніші кожного були
Мали силу підкорити ціле море
Але ж не океан
Сьогодні справді хороший день
Дозвольте ж їм бути слабкими
Люди, що були здатні на все
Були здатні змінити цілий світ
Бачать тепер один лиш мрак
Мрії та серце - розбиті в прахВ цей чудовий день
Я, маленька піщинка
Кричатиму від всіх, у цих рядках
Зоре всесвітня, послухай наші слова
Слово тих, одиниць, що проходять через все знову і знову, послухай
Послухай тих, чий біль циклічний
Так само, як годинник, так само як захід
Сонце, що завжди заходить
І ніколи не встає, послухай нас
Виконай бажання тих, чия надія згасла у пітьмі...
Чи можна, стану я вітром?
Щоб бути вільною і легкою
Можна буду птахом?
Аби могла літати і тепло сонця відчувати
А чи можна, буду я вербою?
Щоб стояти міцно, і в грозу, і в бою
Можна буду, я ранковою росою?
Щоб зустрічати ранок під горою
І вмивти всіх собою
Можна буду, я хоча б луною?
Щоб серця чиї кричать у смуті
Не лишались, не почуті..
Зоре, можеш їх хоча би обійняти?
Бо ж сьогодні, хороший день....
А мені можна слабкою бути?
Можу більше не старатись?
Уся сила була марна, всі старання...
- не достатні
Ламана - крива...це реалії життя, надії більше нема
Впала, розсипалася, як сміття
Настала весна, а в душі досi пустота...
Чи маю хоча б право-почуватися
погано?
Можливо навколо є люди..
Але вони там, а я тут,
тож почутою, не бути
Я ніколи не почувалася настільки самотньою, як зараз
Втомилася від себе й від голосів
Троянда не встигла розцвісти - а вже зіїв'яла, моя провина
Руки тремтять у цей..
У цей чудовий день, зовсім одна
Маленька частинка від того, що було
І навіть, якщо сьогодні чудовий день
Я не почую спів птахів
Не стату ніким...вітром мені
-не бути, голос мій не чути
Просто тінь, зникне після заходу сонця, лишиться тільки пітьма
Та пилинка...остання частинка
Чиї сподівання не почула- зоря