Солдатська лірика

By Павло Глазовий

Хлопець виїхав служити у далекий край

І коханій пише звідти: “Жди мене, чекай!

Я тебе не забуваю, не забудь і ти.

Я не можу надивитись на твої листи.

Навіть марки відриваю і цілую їх,

Бо на них сліди лишились від губів твоїх”.

А кохана пише: “Милий! Жду тебе й люблю,

Тільки знай, що до конвертів марок не ліплю.

На губах вони лишають неприємний слід,

І за мене марки ліпить мій любимий дід”.