Сон про Вухастого

---

Мій сон прийшов сьогодні, зовсім **дивовижний**:

Не зорі, не планети — а **мультяшний** світ.

І там, де біг **Зайчисько**, вухастий і **ніжний**,

Стояв **Вовк**, що співав про **сум і літ**!

Схопив він бідолаху Зайця за рукав,

І лапою на лобі тримав **круту гримасу**.

А **Зайчик** лиш шептав: "Я тут собі співав,

Чому ти, **Вовче**, псуєш мені цю **трасу**?"

І тут **Зайчисько** затягнув, мов на естраді,

**Тендітним** голосом, хоч й тремтів від страху:

*"Ну, я не унываю! Я сам себя спасаю!"*

І Вовк від пісні враз **упав** аж на **опаху**!

Зайча співало далі, крізь сльози і крізь муку,

Співало про **біду** і **серце**, що болить:

*"Ничто на белом свете..."* — простягнуло руку...

А Вовк **завібрував** і враз у пісню влився!

Він **басом** зареві́в, що аж тремтіла **стежка**,

Про те, що він **самотній**, немов **морський маяк**:

*"А ты такой холодный, как айсберг в океане..."*

І від **естради** сон цей став мені **ніяк**!

Я прокинулась, і **пісня** ще лунала,

Мій **Зайчик-Манкуїд** тихенько спав у млі.

Ось так вночі **Пугачова** **налякала**

Того **Вовка**, що бігав по моїй **землі**!