Сон

Тихий сон по горах ходить,

за рученьку щастя водить.

І шумлять ліси вже тихше,

сон малі квітки колише.

Спіть, мої дзвіночки сині,

дикі рожі в полонині!

Не шуміть, ліси зелені,

спати йдіть, вітри студені!

Най квіточки сплять здорові,

най їм сняться сни чудові!

Аж на небі зазоріє,

сонце їх, малих, зогріє:

І зогріє, поцілує, і світами повандрує.

Тихий сон по горах ходить.

за рученьку щастя водить.

1899