Сонце і я

By Юлія Рябченко

Сонце і я

Written 2024-04-03

Так легко прикидатися живою,

Вітатися, кивати головою

І не боятися ні смерті, ні життя,

ні забуття...

Але є сонце, отже, варто жити,

Бо це найкраще, що буває в світі,

Усі його сльозинки і смішинки,

пружинки...

В кімнаті сонце, за вікном дощить...

Та що ж у них у серці і в душі?

В тих, хто не бачить справжньої ціни

війни...



(На фото — син Ілюшка)