Сонце заходить за обрій багряний

Сонце заходить за обрій багряний

Вітер тихо колише Країну мою

Ненечко рідна я ще не сплю

тихі подихи Ночі тривожні такі

знов потвори гризуть нашу Землю і нас

кожен день віддзеркалює минулий час

Місяць кров’ю відблискує

смерчі крадуть в нас наших дітей

дай Земле силу яку мав Антей

дай нам родючості повні серця

дай Земле силу бо маєш сповна

тої що вилила в тебе війна

Сонце як я вже боїться йти спати

й плаче дійшовши до видноколу

подругу Нічку впускає спроквола

плаче до Місяця Вітра гукає

молиться Сонце Землю благає

дати всю міць тим хто світ захищає