Сонет про завтра

Хоч не без бидла буде Україна,

Зате – з кордонами, бо – без війни.

В минулому залишиться причина

Болючих втрат, повернуться сини

В оселі рідні, де верба й калина,

Повернуться вони і з чужини.

І всіх зустріне вільна Україна

В містах і селах в розпалі весни.

І запануєм у своїй сторонці

Посеред степу, під промінням сонця,

Коли ворожу в море змиє кров,

Коли сади вишневі забуяють,

А за столами знову заспівають

Про козаків, про долю, про любов.