Сонет 10

Зими на землю впав холодний цвіт,

Ріллі обвуглені накривши скиби,

Біліють десь у далині бескиди,

Рожевим полум'ям ясніє схід.

Вже проситься Дитя на грішний світ,

Але навколо тільки сірі скити...

Ми й не готові двері привідкрити...

Забули ми про Божий Заповіт.

Нам ближче до кафе, аніж до церкви,

І що нам до Ісусової жертви...

Ми краще знаєм як життя прожить...

А Бог все жде на нас віки... чекає...

Біжім в обійми Отчі в цюю ж мить:

Світ може й не простить, Бог - все прощає.

05.01.2020