Сонет 11

By Микола Мотрюк

               Сонет 11

Written 2020-02-14

Зелені сосни ніжаться в яснім промінні,

Заплаче сніг і пролісками проросте,

Черешня лісова у білому цвітінні,

Лелеки клекотіння лине голосне.

Та ми сліпі... Господнє нищимо творіння,

Продали душу за валюту в портмоне...

Не проросло в серцях євангельське насіння,

І Доріана Грея нас дорога жде.

Тріщить вже гілка, що її недопиляли,

Шалені апетити запалили кров,

Ми рай на пекло вперто "тераформували"...

Дощем кислотним пролилóся небо знов,

Ми зáживо природу-матір поховали..!

Та не кінець ще поки в світі є любов.


11.01.2020