Сонет 19

Морозе, чом ти часу тік мій зупинив.?!

Бархани білії, спаліть печаль ворожу.!!

Коли дівчину бачу ту, - очей не звожу...

Дарма в своє я серце двері прочинив...

О, Господи, чом про кохання я просив.?!

Хотів би я про все забуть... але не можу...

Від повені не змайструвати загорожу...

Невдалий постріл лучника мене скосив...

За хліб свій каменем у спину розплатився...

Фортуна незлюбила..? Може хто прокляв..?

Ні!! Це моï' тяжкí провини й беззаконня...

Чому ж іще я змалку Богу не молився?

Чом в день святий на Літургії не стояв?

За що батькам журбою заплатив й безсонням..?

О, Хрúсте, я там був серед людей, дивився...

Я той Пилат, я - воїн... я Тебе розп'яв...

Прости... Як блудниця, приношу благовоння...