Сонет 20

By Микола Мотрюк

                 Сонет 20

Written 2021-07-08

Не спам’ятавсь, як літо по весні прийшло,

Спекотне літо, грозове і ароматне.

Для когось долі нить спліта веретено,

Для когось, не для мене кисню не забракне.

Який сьогодні день і місяць, рік, число..?

Грань часу стерлась… все змішалось… все абстрактне…

Я за полярним колом, й сонце не зійшло.

Химери ожива в пітьмі, у грудях клякне…

Знайшов таки, зірвав я папороті цвіт,

Та загубив, і загубився сам… де ж слід..?

Невже не вийти з лабіринту Мінотавра..?



04.07.21