Сонет 2

У золоті задумливо стоять берези,

Проблисне полохливо сонячний ліхтар,

Схилились сизі трави, візерунки з хмар...

Скульптури чудернацькі, наче із імпрези.

Лютує ураган всередині... пожар,

Душа волає криком, зве на поміч з бездни,

Життя поставила недоля на терези,

Ціну свою давно утратив календар.

Лежить на шконці сіромаха-арештант,

Вглядаєсь в пустоту, немов вивча квадрант,

Неначе бачить зорі крізь бетон твердий.

Не пробивається на волю і молитва,

Здається часом, що ввесь світ на тебе злий,

Та ангел поряд, і не програна ще битва.

30.10.2019