Сонет 3
Written 2020-02-13
Спекотний день. В зенітні сонце б'є дугою,
Міраж проливсь рікою на шосе шматок,
І сниться прохолоди свіжої ковток...
Дорогою юнак гарує порошною...
Простує по узбіччю, приспішає крок
Нічого в подорож не взявши із собою,
Крім багажу безмовного людського болю
Із жáлем від давноминулих помилок.
Все вирішив, поставивши назавжди крапку.
Лишився сам... зате із серцем все впорядку...
Брехня це все і маячня... самообман..!
Ніколи щастя не знаходять наодинці...
Не здогадається бідак, що йде по нитці...
Але й на нього в Господа знайдеться план.
03.11.2019