соняшниками

прикрий мене соняшниками

вранці мокрими очима вмиті

я сховаюсь, зілл'юся з землею

не буду брикатись потрапивши в сіті

проросту, як насіння до неба

до моралі чистої, як мокрі очі

сіллю посипані рани у тебе

ранами вкрите все полотно ночі

соняшники тягнуться завжди до сонця

кажуть, та крім того ще часом й до правди

вкрийте мене соняшниками, зав'яжіть ними петлі

коло мого серця, будь ласка, назавжди