Спарта (88)

Це клятий жарт, це не життя,

а симуляція від бога.

Немає більше вороття,

бо без збережень ця дорога.

І у цій грі узяли ролі,

ми маєм цінність, як-не-як.

Але у цій, "щасливій долі",

для когось ми - лише кістяк.

У цій колоді ми всі - карти,

у перемішок зібрались.

Воюємо, ніби зі Спарти,

у нову битву подались.

Будуть і слабші, і сильніші,

зустрінемо усіх і різних.

Але залишаться міцніші,

у обладунках тих залізних.