“сплітаються пальці сплітаються очі і голови”

сплітаються пальці сплітаються очі і голови

на стоптаний пляц виповзають картаті слова

а ми залишаємось голими голими голими

ключиця сідниця коліно кулак голова

ховаємо очі за висхлими бляклими плівками

ховаємо в жмені маленьких драґлистих синів

а ви не приходите згорблений відчаєм лікарю

лиш тихе тремтіння повільно повзе по струні

проколює сонце дротинами променів гострими

понуре терпіння обмацує зором далінь

а ви мовчите ув останньому відчаї господи

в самотньому небі вас нікому зняти з петлі…