сплутані

я - тіло твоє

а ти - моя кров

ти - єдине,що в мене є

але переконаний - це не любов.

тобою поглинуті всі мої чари,

а мною - твої найшкідливіші звички

вночі наші душі неначе примари

шукають у всесвіті спільної стички,

пригоди,що знову навік розʼєднає

їх двох,бо,на жаль,вже сплелися докупи

душа ж то безсмертна,а тіло конає

сьогодні ми з крові та попелу,завтра - вже трупи

тому наші душі-примари летять у вогонь,

у воду,крізь небезпеку і горе

а я все притискаю губи до твоїх долонь,

здається, ніби часу в нас лишилось море,

та завтра охолоне моє тіло

я відчуваю,і тобі у цьому поклянуся

від голови до ніг воно вже оніміло

хоча із цим я зараз ніби ще борюся.

не забувай,з тобою дещо більше,аніж я,

ніж просто купа мʼязів,бруду і кісток

у тебе дві душі тепер,а це твоя й моя

і їх вечірні подорожі до зірок

вони ж бо намагались розʼєднатись,

щоб більше не несла ти спільний наш тягар…

пробач,що вже не було в мене часу дочекатись,

забрав назавжди моє тіло потойбічний комунар