(сподіваюся, ще) моєму

минуло всього лиш декілька снів,

а я вже страшенно сумую,

п'ю каву гірку, пишу сотні листів,

осіннє листя в книжках пресую.

бажання заснути, кинутись в сплячку,

прокинутись лиш навесні.

коли промінь сонця зіщулену квітку

з-під снігу дістане мені.

коли вже повітря, п'янке від тюльпанів,

легені наповнить мої.

і більше не буде місця печалі,

і місця не буде журбі.

коли ти опинишся знову поряд,

можливо таке, чи ні?

мовчиш... можеш мовчати і далі..

лише молю, приходь хоч в сні.