Спогад

А ти знов мені приснилась,

Знову посмішку дарила.

І у очі подивилась

Так, що виростали крила!

І кружляли ми наш танок

Поміж хмарами і сонцем,

І зустріли разом ранок,

Ніжно взявшись за долоні.

І хотілось відчувати

Лиш тебе з собою поруч,

Як на хвилях ми гойдались,

Споглядаючи на зорі.

І іти ти не хотіла

З тих чудових снів коротких...

... А на спогад залишила

Дотик губ своїх солодких...

26.03.2013

К.В.