Сповідь

Я грішна, отче. Всі мої шляхи

Вдивляються услід крізь мої очі

І думи, думи начебто птахи

Катують вдень та і посеред ночі.

І хто я є, навіщо і чому,

І ким для кого стану чи забудусь

Терновий шлях мій та мою суму

Простіть мені все до Страшного Суду.

Не стану краще я, та зберегла любов,

Яку мабуть не видно у бур'яні

Із вітром надриваючи покров

На крилах втомлених у зорі тьмяні.

#ольгамихольська #віршіукраїнською #сповідь