Спрага. 2#21

Окрім спраги душевної нічого,

Нічого за стінами, тонкими, ламкими.

Що в полишених хатах - не хвилює нікого,

Що ще за тими чорними вікнами, широкими?

Серце оминає світла, до болі, пекучого,

Думками про смерть, смердючими, липкими,

І так чи інакше, виходу неминучого…

Ось в цьому омуті тону, глибокому.

Треба випити кави, неодмінно,

А на десерт покохати ще більше:

Любов і смерть пов‘язані закономірно,

Без першого і другого мені гірше.

Тому упиваюсь або першим, або другим безмірно.

Artist: Jenna Barton „The Lost House”