Становий

Гнався постом засідатель

На чиюсь біду.

Серед річки заламався

На тонкім льоду.

Б’ються соцькі й розсильнії,

Б’ються рибаки.

Водять шнури край пролому,

Ості і гаки.

Але йде жидок убогий,

Пейсами потряс.

«Гирсти-гирсти, — став питати,

Що таке у вас?»

«Засідатель утопився,

Господи прости!..

Ходи, жидку, хоть поможеш

Шнура завести».

«Гирсти! Нащо то шукати

Людської біди?

Лиш карбованець наставте —

Вийде сам з води!»