Становлення після усвідомлення

Душа, що есенцію має незриму,

Все ж матерію має, а що їй мірило?

І куди повернеться долі вітрило?

На блага які претендує носій?

Де буде з усіма заслугами сувій?

Усе це покаже лиш те, що кармічно вона і отрима.

(От рима!)

Чим її частуєш і що випливе з неї

І що намальовано буде на її лівреї

Залежить від тебе.

Бо хоч як не дивись і глянь хоч куди -

Не знайдеш у світі ти тої води,

Що змочить вуста,

І враз істина Всесвіту стане проста.

Часто боляче, сумно, розбите обличчя:

Прийшли нещастя, що трощать на друзки,

І стає очевидним одне протиріччя,

Бо навіть на шию вже лізе мотузка,

Від того, як душі страждають

Невинні і грішні,

І де ті Ісус чи Аллах, чи той Крішна,

Що рятунком займатись повинні по світу?

І нащо тоді взагалі релігійна просвіта?

Та треба... Хоч людям не вір, а в сили всевишні

Їм хочеться вірить, і випити з вишні

Вина, що кличуть десь кров'ю

За здравіє

Чи упокій

І жити за правилом Доброго Діла

Нав'язаним кимось, хто важчий за натовп,

І хто закрився на ключ у своїй гігантській кімнаті.

Вибір завжди очевидний сьогодні

Чи рваний на клапті в тумані думок

І лиш демони, що придумав ти сам, з твоєї безодні

Слідкують, який наступний ти зробиш крок.

Візьми святу воду, освячену в храмі,

Святих твоїх безкорисних ідей

І окропи все, що гниллю покрилось,

Бо душа має жити today,

Кожен день, кожен час,

Коли всі незгоди й нещастя

Пробують здолати нас.