“Стара гуцулка закурила”

Стара гуцулка закурила,

і люлька файка задиміла,

липневий дощ упав,

і трави, що до ранку впали,

з дощем запахли-застогнали…

П’янка петрівка трав!

В легкім, блідім димку безпечнім

копиці скидав я над вечір.

Сіна мої, сіна!..

Бесаги їй завдав на плечі

і в довгім погляді старечім

розвіявсь, як мана.