Старі вірші

я читаю вірші, під які колись годинами ридала

чи насправді світ такий непростий, прямо як мама мені казала?

я відчуваю дивний сум і біль посеред тіла

я думала що більше не повернусь до цього діла

не можу згадати з чим асоціюються вірші,

але всесвіт ніби посилає мені лящі

продовжую читати, занурюючись у це ще більше

врятуй мене будь ласка, мій дорогоцінний принце

я потроху згадую те, що мала навіки забути

я вже майже на межі, залишилось тільки знову копнути