Старість

в перекладі Марти Тарнавської

Евгения Димер

Старость

(Бессмертных нет в подлунном мире…)

Нема безсмертних в цьому світі,

Нема і вічно молодих.

Руйнує старість непривітна

Останні юності сліди.

Ось зморщок витиснула пряжу

Густу на шкірі, мов клеймо,

І прикру правду в вічі кажуть

Мені дзеркала і трюмо.

Паломниця вже на путі є,

До мене йде, не поспіша.

Кажу їй: знай, що не старіє,

Що молода моя душа.

***