Старість

В старому зсушеному серці,

дірявому, потертому від зрад,

звучать солодкі звуки терцій,

що загулшають стукіт тихих вад.

І кожен вечір ллються сльози

з старих поморщених очей,

і виринають вранішні свіженькі роси

на тисячах знайомих нам речей.

Далека зоре, дай свою долоню

і проведи по небосхилу в небеса,

а від землі тебе я обороню,

разом зустрінем чудеса.