Старість

Старість

Залізо часу лягає на скроні,

Минулі роки у зморшки впліта.

І спогади, як давні ікони,

В душі старечій, як свічка горять.

Була весна, і літо палало,

І осінь багряна торкалась душі.

Та нині зима у двір завітала,

І сивина на серці лежить.

Старість - не тягар, а благодать життя,

Мить, коли цінуєш кожен подих.

Сріблом у волоссі сни шепочуть,

В душі, як у книжці зміст життя.

Сміх онуків , як промені сонця,

Що розвіюють тіні в душі.

Старість - мандрівка за часом,

Де кожен день - коштовний і живий.

Літвішко Таміла