Стежина

By Павло Мовчан

Стежина та витка

Лягла у далі сині…

А горщик молока

нашепче щось дитині.

Допоки донесе,

травиченьку напоїть

і розповість усе

квіткам про тихе поле.

Там ящірка сучком

засохла на грудині —

напоїть молочком…

І зв’ялену билину.

І в тріщину жаску

наллє його доволі,

а залишки — сірку,

бо ж йому спечно в полі…

***