Стій Нам варто зупинитись

Стій. Нам варто зупинитись.

Ти вже достатньо розпізнав мене,

А я просто хочу звільнитись.

Ти створив в мені дурне й сумне.

Йди,тримати вже набридло

І вітром хай думки у слід здуває.

А те, шо було просто остогидло,

Ти зрозумій, таке в житті буває.

Не повертайся. Я всі речі запакую

І відправлю через “Нову пошту”.

Я обіцяю, ти не приревнуєш.

Мою любов не купиш ні за які кошти.

Стій… Хоча ні, іди не озирайся.

І більш ніколи не звони мені.

Ти далі насолоджуйся і спокушайся.

Ми не любили, а були дурні.