стовбурові кільця замикаються на собі

стовбурові кільця замикаються на собі.

клубочиться тирса в світловому родео.

мураха лізе злизувати живицю

з наміром повернутися ще до сутінків

час щоб подумки осягати

усе навколо:

ось кора

ось серцевина від якої вона відлягла

ось коріння розкопаною троєю з-під землі —

може хтось розкладає отак і нас

на печалі й радості

вечір глибшає. силяться подуви

пропущені крізь множинність

зозулиних детонацій.

медитує пугач мов пійманий на

гачок свого ж дзьоба

відкривається перетікання форм.

квіти проливаються зі своїх чашечок.

терпіння дерева продовжується крилом

отак немовби набуваючи свого сенсу

а втім як лягти на грунтовий настил

дерева здаються ще вищими

такими що виросли просто з небес

щоб вкорінитися тут

на землі

холодній

одначе теплій

2025